ось повітря пусте для тривог ось життя безіменних провулків на все є свій час тільки повість
закінчується трикрапкою ми любили те що варте свідомості кожен крок звіряли з собою
що тобі світлофор говорить у сутінках минулого імла тепла мов кров затинається мотлохом змісту
що тобі це світло говорить кожен крок пастка кожен крок пустка кожен крок просто крок
ось повітря закінчиться тільки тривоги лунатимуть вічно
тільки холод лунатиме вічно у скронях кохання
тільки біле мереживо пустки сховає долоні
залишається тло лабіринту безмежне життя