На осі уявної прямої два однакових конуси, зліва — чорний, справа — білий, які роз- ходяться в різні сторони нескінченності. Конуси сходяться гострими кінцями в уявній точці. Уявімо, що це лю- дина, яка робить уявне припу- щення, що Добро є Зло... Це дві намистинки на одній Нерозривній нитці, ніби математич- ні знаки «-» і «+». Крізь уявну лю- дину переті- кають у різні сто- рони уявні піщинки різного кольору, які лю- дина намагається сортува- ти своєю слабкою уявою, про- водячи аналогію з піщаним годин- ником. Уявна людина намагається до- торкнутись до них руками і уявний піща- ний годинник перетворюється на два криль- ця однієї краватки на шиї реальної людини... |