Тихо дерева колишуться сонні,
Вогкістю тягне з ріки.
Глянь, як сьогодні у небі бездоннім
Падають часто зірки.

Зірка покотиться, в безвісті темній
Слід вогневий проведе…
Швидше показуй бажання таємне,
Поки вона не впаде!

Якщо покажеш свою таємницю,
Поки той слід не погас, —
Все, що задумав, напевно здійсниться,
Так я чувала не раз.

Ах, я не вірю казкам старовинним!..
Тільки на мить стережу…
Котиться зірка!.. — й бажання єдине
Пошепки швидко скажу.

Тихо кажу і всміхаюся гірко:
Нащо обманююсь я?
Знаю — впаде і загасне, як зірка,
Мрія безглузда моя.