Деревоточить розтрощена, у серці збитошна, шарлотка.
Напотемки  мацає  потвір    фагота –  горло, як лоно.
Коротшає звук у вухах, розстроює  вощена глотка  
хулу у  мряці навпочіпки і  длубає  чисте соло.
Охотить любощів голос. Морочить кокотка у готиці  
зальотну скоротність свідомості, і пнеться у новій промоції.  
Під дотеп  шамотні   чарує,  циці у синій еротиці,  
двоїть  дівочу достотність  напрочуд легкої негоції.
Колотять урочище мухи зволочені, самозакохані.
Вилускують тихим фаготом, – ті,що огублені творчо
з емоцій в дівочому  оці  –  у клоччі, мов сучки,  сполохані,
і в мегафони й в фаготи сентиментальні під то що...
                                                                   17 червня 2007