укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44614, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Фильтры: Все персоналии со всеми статусами
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя
Анна Багряна RSS

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Сообщение: *


2012.01.25/ стань їжачком.../ Богдан Фединчук (Нетішин)
Стань їжачком з блискучими очима,
Здійсни хоч так мою дитячу мрію.
Спершу поплачу – все-таки причина,
А вже тоді, звичайно, порадію.

А що – створіння начебто нічого:
Маленьке, миле, навіть ніжнолице.
У мисочку наллю біля порогу
Я йогурту йому, і полуниці.

Після такої скромної вечері
(Тваринки й люди в цьому однакові),
Хоч у моїй кімнаті є папери,
Запропоную вийти їжачкові.

І під табло небесним ми підемо
Шукати дещо, схоже на домівку.
…Не буду далі розвивати тему.
Дивлюся мовчки на його голівку –

Таки бувають лагідними очі!
Та все одно не пригорнусь до нього – .
Мій їжачок мене вколоти хоче…
За полуниці? Чи лише за йогурт?!
2011.01.22/ коли кохання перетворюється.../ Василь Кузан
Ідол завжди непевний...
Гарно написано. Емоційно.
2009.09.22/ Щодо репліки шановного Satkur/ Сергій Осока
Мене, пане, ваша "храза" трохи подивувала. Що має означати "більш традиційно"? Ви хочете читати римовані вірші? То читайте їх в інших авторів. Ви не сприймаєте стильових манер Анни? - Це питання суто ваших смаків. А щодо художності, то формулювання "більш" або "менш", тут принципово неприпустиме. Або вірш, або не вірш.

До речі, твір, який ви процитували - як на мій смак, якраз художній. Емоційний і образний. В ньому є екзальтованість. Не прості істеричні крики, а справжня екзальтованість, вивірена смаком, досвідом, авторською правотою і мукою.

"...щось я або дурний..."
Та все може бути.
2009.05.17/ "а по дорозі немає храмів".../ Лана
Чому ж немає, бджілко? Куди ж летите? Може, час вертати?
2009.04.01/ вже до литок прилипли вуста трав’яного бога (БДЖОЛА В АПЕЛЬСИНОВІЙ ШКІРЦІ)/ SATKUR
Пані, Анно, щось я або дурний, або не розумію... А не можливо б писати віршв більш традіційно та художньйо ?
Бо це якась суміш:


- помаранчі з Єгипту! перестиглі і… вкриті ранами
ринок прокинувся рано щоб заснути до першої зірки
християнам сьогодні не личить стовбичити так базарно
сонце місити в бруднющій зі снігу каші
і вигукувати: - помаранчі з Єгипту! – мед з-під Канева!
бо сьогодні народиться син християнського бога
натомість
треба дмухати у середину себе
у середині себе махати ганчіркою
для витирання фруктів
може зірка різдвяна виходить насправді звідти

----------------
Не ображайтесь...
2009.04.01/ вже ввімкнули опалення.../ SATKUR
Щось мені не дуже сподобалось... Якось різко обривається ритм, та поїзди - вагони щось не гармоніють з внутрішніми відчуттями... Але все одно цікаво.
2009.01.19/ А, може, ти знову приїднш?/ Василь Кузан
Сьогодні вранці для підняття настрою завітав на твою сторінку. І прочитав "А.може, ти не поїдеш?" Подумалося: "А, може, ти знову приїдеш?" Ті збори в Закарпатській Спілці залишили якесь паскудне враження, ніби занурився у щось гниле і противне. Ми і каву випити не встигли. То як?
А вірші у тебе чудові!
2008.10.25/ вже до литок прилипли вуста трав’яного бога (БДЖОЛА В АПЕЛЬСИНОВІЙ ШКІРЦІ)/ гедзь (миколаїв)
Лижуть литки бджоли п"яні,
З"їсти щоб на ланч її...
Ось чому вона - багряна,
А не помаранчева.
2008.08.19/ До Вашого серця/ Афанасий (Москва)
Батькові Афанасію Артемовичу.

Біля лісу, серед трав –
Батьківська сира могила,
Йго земелька, що орав,
Легким килимом накрила.

Як колись живим ти сонний
Впав в обійми до ріллі,
Лемех плуга, мов бавовни,
Кинув теплої землі.

Трактор сам поїхав далі,
Скіфи жили тут колись,
Ноги топчуть в сні педалі,
З-за кургану *) вийшов лис.

Розбудив (лизнув обличчя)
Й сам у ліс утік чимдуж,
Став той лис для мене ближчим
І в думки заріс, як дуб.

Як умру, то поховайте
У Подвірні, де коріння,
Поле, ліс і шлях від хати,
Діти, внуки – покоління.

*) Є думка В.О.Ключевського (1841-1911),
що в цих місцях є справжні скіфські кургани,
які збудували роксоланичі. Наприклад, на
Козирянському полі в околицях Подвірного,
де колись, мабуть, проходив шлях
із Липкан до Хотина.

5.06.05. Москва, 1 г. ночі.

Чайка.

Над життя грайливим морем
Мрійно марить серця чайка,
Як прощання з тихим горем,
Чорно-біла щастя майка.

Чорний колір – то минуле,
Білий – радість цього дня,
Щоб ніколи не забули
Губ цілунки навмання.

«Синє море – твої очі…», –  
Пишеш ти надій пером,
Сьогодення чорні ночі
Криють все своїм крилом.

Ти пробач мені, красуне,
Я ж бо – хтивий океан,
Темна суть його ще суне,
Ти ж бо – чайка, в квітах лан.

*) Чайка в переводі з грець.– Лариса.

20.02.05. 11-20. Ел. М - К.
Як козак на небі…

Як козак на небі, з турком б'ється грім,
Від ударів шаблі в'ється блискавиця,
Що кида на землю рій строкатий стріл, (або червоних, на вибір)
Ніби піт солоний, з неба дощик л'ється.

Над Хотином – хмара ворогів проклятих,
Їх багать навкруг, як зірочок на небі,
Обійма козак дівчину серед шляху, –
Б'є копитом коник: «Нам рушати теба».

Волю щоб здобути, будуть в крові трави,
З бою не вернуться легіні чубаті,
Поцілунком дівка залікує рани,
Тих, хто повернеться , привітає мати.

Небо посвітліло, колоситься жито,
Бо втікають турки навпростець і шанцем, *)
Україні вічно тільки вільній жити
У стрічках бадьорих і в шалених танцях..

*) Не перевірена достеменно версія про існуючу
насипану турками (зараз висота біля 2 м)
земляну дорогу, рівну, як стріла, від р.Дністер
(Хотин) до р.Прут (Молдова), а далі – на Яси.

30.08.05. 10-05. Москва-метро, ст. Коньково.
Там, де захід…

Там, де захід, плаче сонце:
З днем розлука до рання,
В щастя вибите віконце
Сліпо в мандри, навмання.

Пошук милого серденька
Серед скель суворих днів.
Там, де Прут і рідна ненька,
Де Дністер, я ріс, мужнів.

Там кохав і марив чудом
Щастя всім здобуть на вік,
Благодійним бути людям,
Сліз лишити їх повік.

Щось вдалось – один ж я прутик,
А кайданам – сотні літ,
З батьківщиною побути
Марю: спогади і піт.

20.02.05. 10-15. Ел. М - К.
Впадання в дитинство.

Дні дитячі, мов вареник,
Мами ніжність і тепло,
Із п’ятірками щоденник
І небес прозоре скло.

Перший гриб – знахідка, чудо!
Перший гріх – цигарка з трав,
Перший дотик – дівки груди
І похід крадьки на став.

Дні я ті ціную вище,
Ніж держави старий гімн,
Смуток в серці вітром свище,
Мерзне без кохання дім.

Цей «маєток» – примхи долі
З днів, прожитих навмання,
Серце моє на долоні,
Хто візьме, не знаю я…

06.02.05. 11-35. Ел. М - К.

Кобзарю – Т.Г.Шевченку.

Я знаю, я прийду до тебе, рідна нене,
Бо запах гір, землі моїх батьків, дідів –
Як щит і меч, забрало завжди навкруг мене,
Хотин-фортеця, мур і вітер із полів.

Бо де б не був: розлука-плач, немов навіки
Терзали серце, рвали біллю душу, груди
І сон надій, як сніг на щоки і повіки,
Мов поминальний білий аркуш був повсюди.

Та час настав, проснутися давно «Пора», *)
Весна прозрінь, гудуть натхненно в цвіт «Гринджоли», **)
Залежностей кайданів (брухт віків) – гора,  
Іх – в криворіжську піч з кучмізмом, що збороли!  

Пісні Майдану, сміх рожевий, праця вільна,
Обличчя Києва, привітне для людей,
Дніпро, Дністер, бадьорий Прут, моя Подвірна, –
Усе Кобзарь осяяв, ніби Прометей.

*) Зареєстрована молодіжна політпартія,
яка ініціювала Помаранчову рев-цію, а на вибори
2006 р. іде в блоці з партією Пинзеника “Реформи
і порядок” (Пора-ПРП). Під першим номером
у виборчому списку – Віталій Кличко.
**) Івано-Франківський гурт (в переводі з гуцульського –
санчата), що склав і співав на Майдані гімн
Помаранчової революції («Разом нас багато...»). Приймав
участь з цією піснею через напосідання Томенка
в конкурсі Інтербачення (замість Ані Лорак),
і провалився.
   
15.03.05. 13-15. Ел.М - К.
2008.08.14/ До Вашого серця/ Афанасий (Москва)
Щиро дякую всим читачам та прихильникам моих виршив! Завдяки Вашим видгукам, даю Вам свое слово ,що розмищу на цьому портали доробку своих виршив на украинський мови яки, без зайвои соромливости и самому подобаються,правда лиш деяки- дуже. Радий буду приняти Вашому сприянню в розповсюдженни моих виршив (якщо вони того варти) навидь без вказивки мого призвища, котрого ,за легендою,Катерина друга , як "неологизм" в знак подяки переименувала-подарувала моему прадиду пид час своеи поиздки через Малороссию до Потёмкина в Бахчисарайи и призвище мое значить- Вер(дийсний,настоящий, справжний" Жак-(Иван,простолюдин,мужык, мужчина). На той час захоплювались неологизмом  и пишались своею мойстернисттю, як в наш час,дех то -кросвордами...

1 | 2

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании