http://www.litforum.org/index.php?r=18&a=3637

09:24 20.11.2009

ВИЖЕБРАНА КНИЖКА


Люблю, як пристрастний читач, ходити на жебри – до авторів. Анатолій Криловець довго опирався можливості бути мною прочитаним, але що ж. «Друга чаша» стала набутком моєї короткої полиці справжньої української поезії.

Збірка доволі цільна – про любовний переступ до жінки. Пристрасть не заважає автору творити посутню і вартісну справді художню реальність: «Шалений крик летить до неба: З одною – з усіма пошлюб!», «Ніч п’янко пахла цвітом лип З кущів бузкових при обочі Доносився дівочий схлип, Переростаючи в жіночий».

Архітектоніка його образів смілива і неповторна: «А кругом така завірюха! Цілий світ згортає у вухо», «Коли земний скінчиться вік – В гарячім серці знайдуть мармур», «і губи дихають у губи».

Опріч римованого вірша Анатолій Криловець геть добре володіє верлібром – він гострий, твердий і яскравистий.

Метафори працюють на художність як дрова на творення полум'я: «Сім’я – великий материк любові. Сім’я – три острівці самотності», «Лона холодний цвинтар», «Тільки ніж тупий у грудях коле».

Україна теж жінка, і любов до неї у тих суспільних умовах, що є, теж переступ. Криловець винахідливий («Єднайтеся, Мазепи діти! Хто Кочубей той, козаки? Щоб підлу суть його розкрити, Читайте псевдо навпаки») і емоційно убивчий в своїй україноцентричній любові – «Мила моя! Дихати заборони! Жити заборони! Говори! (Слава Богу, навчилася…) Рідна моя! Кохана! Моя Україно!».

Отже, не бійтеся жебрати книжку в поета – тим більше якщо він МАЙСТЕР.


Роман КУХАРУК