Опубліковано: 2008.01.18
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Андрій Сахалтуєв

В неразумной осени...

В неразумной осени
Мы живём вдвоём,  
Будто нас забросили
В одинокий дом
С тихими картинами,
С боем часовым,
С вечерами длинными,
Славным домовым.
У пруда застывшего
Тополя стоят…
Отчего же вышло так –
Только ты и я?
Может, нас похитило
Время: подменив,
Чтобы жить в обители,
Не считая дни?
Или это рыжие
Сны из облаков?
А живём поближе мы,
Здесь, недалеко,
На ресничной улице,
За окном зрачков,
И лежим, зажмурившись,
На полу ничком.

1998
Симферополь
© Андрій Сахалтуєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/10394/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG