Ранок як ранок – трішки кави, більше Кафки. Подружній секс – з одним оргазмом (для нього). А далі вокзал… Подерті, обпльовані лавки. А, отже, нічого дивного чи нового. А знаєш? Ми з тобою все ж таки піонери! Звикли до біломору, дороги, вина, металу. Любий, чого ти хочеш? Листок паперу, чорнильну ручку, гарненьку музу, це мало? Мене спитали, що люблю-не люблю і чого я хочу люблю доню, джаз, коньяк, секс у крутій машині. Не люблю підлості, помсти, порожні, байдужі очі теж дратують, нас багато таких і ми не винні… Що буде завтра? Напевно Москва чи Відень, Я матиму спокій, ти легкодоступну дівку. Гламурні дівиці звалили давно на південь, А ми випробовуєм львівську стару бруківку… |