Опубліковано: 2008.02.04
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лія Чернякова

***

Неровен час.
Чадит свеча.
На воске капля горяча.
Меня когда-нибудь предаст
Твоё неровное дыханье.
В глазах печаль,
И край плаща
На руку ляжет трепеща.
И вспыхнет водной пылью даль
В укор забытому гаданью -
Верней... Нежнее всех примет -
Остынет чай, простынет след...
Ну, что поделаешь, мой свет,
Такая синь лишь нам под силу.
Распахнут путь
И пеной гладь.
И ветру петь и снасти рвать.
И мне в той песне узнавать
Земли далёкой голос милый.

1998
© Лія Чернякова
© музика: Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/11165/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG