ЧАС «Ч» 1 Час хліба, кулі час. І треба комусь їсти. Видлубуєм родзинки (кулі) з тіста, На друге й третє — «чарс». Час для життя і час для смерті, Взаємо їх залежність… Слід чобота на конверті Із вічності у безвість. Туди нам і дорога, А форма одягу — білизна. Нам заступила світ і Бога Спідниця п’яної Вітчизни. 2 Не знаю туземної мови І знати своєї не хочу. Острах за поли ловить, Вилущує очі. Мушу з собою мати Тлумача — автомата. Його щирий усміх Забезпечує успіх. 3 Сонце кружельцем цитруса Впало у кров — бризки. Ми з автоматом близько… Від крові чужої витруся. Сонце кружельцем лимона — Німб із старої ікони. Кров почорніла — кисне. Утрамбую легені киснем. В учорашнього вітру Голос голодний. Сонце вичавлене й холодне Від крові своєї витру. 4 Повними чашами серць П’єм за знайомство з кулею, Волохаті думки про смерть Закушуємо цибулею. Благословляє нас рука З-під золотого німба: Час молока, Час хліба.
|