Опубліковано: 2008.02.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

Перекати-поле


Застрелить время, уже не целясь –
Редкая честь.
Может, сходить помолиться в церковь?
Или в мечеть?

Дети смешные такие: «Bryan
Adams» и «Pink Floyd»…
Далеко – до ада, далеко – до рая:
Катится плод.

Рубежи – справа, рубежи – слева.
Финиш и старт – в срок.
Это милое, древнее древо
Твой дед посадил – Бог.

Круглый мячик, с которым пялится юность
Старости в рот.
Заберите меня, пожалуйста, юнгой
На пароход!

Буду покладистее, чем пони,
Деток везти...
Лишь бы мне больше не видеть Поля –
Перекати!
                       18 февраля 2008 г.

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/11723/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG