під стиглу стелю простягнулись сходинки ми звили там гніздо у липні з глини і навіть кажуть одружились подумки аби разом старіти наче вина ми ж вина
а жовтим днем заховаємось в книги в ту що з вузликом я а ти в прочитану на твоєму мізинці станцюю як дзига тільки пальці потім не слинь бо гірчитиму
а без тебе падати з неба я геть захолону наче дика самотня мжичка я ж не мжичка двері сакральні та чакри закрию долонею сліпі метелики навпомацки шукають свічку