укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.08
Роздрукувати твір

Олександр Товберг

Лето  1917


        Памяти Б.Л.Пастернака
        1
То, что иными за год не сделано, -
Вот оно, здесь оно – «Памяти Демона».
Памяти лета, дождей и трав.
Скорее, скорее, - глаза продрав, -

С клочьями снов ещё за спиною,
В логово сада, как в нечто родное, -
Безмозглым зародышем в лоно матери, -
И вспомнить, и стать первооткрывателем.

Ткнуться горячим от счастья взглядом,
Шептать, бормотать, наполняться ядом,
Терпкой отравой стеблей и веток,
Соком земли, живизной планеты.

Стать странником странным, любимцем птиц,
Язычником стать, и валиться ниц,
Молиться льющимся ливням света,
Предощущая, что это лето –

Будет последним, и позже – первым,
Его разрушат и опровергнут,
И слёзы дождей превратятся в кровь и –
Смоют в болота своих героев.

        2
И переполнив себя грядущим,
Ты возвращаешься, - бьёт озноб.
Пишешь, вздыхаешь, пальцами плющишь,
Лепишь нервно высокий лоб.

Трепещет тревога, бьётся в тебе она,
Сознанье удерживая едва.
Памяти лета, памяти Демона, -
Оставить в живых бы слова, слова.

Не расплескать бы всего, что видел,
Сферы миров нанизать на нерв.
А время грезит о суициде,
Грозящем бредущей во тьме стране.

Не расплескать бы всего, что станется,
В зеркале теплится твой двойник –
Твой Демон – по просьбе души-скиталицы,
Как спелые сливы срывает дни.

Не расплескать бы всего, что случится,
Не растрясти б по ухабам бед.
К тебе этим летом пришла отчизна
И тихо призналась: –Ты мой, Поэт.

Но ты позабудешь всё то, что сбудется.
Под пальцами жилка стучит в висок,
И тростью солнце стучит по улице
Слепого лета
           семнадцатого,
                       тысяча девятьсот.
                                               
25-28.07.02

2002
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні