укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.09
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Колокола

Сергею Яцуненко



Я рос, когда святых не величали,
Когда кумач был главным в жизни цветом.
И если где колокола звучали,
Мы думали -- пожар, крестясь при этом.

Нам позже оглядеться разрешили,
Мы подросли, и мы теперь другие.
И если вдруг колокола звонили,
Мы знали -- это где-то литургия.

Мы быстро свыклись в колокольным звоном,
И снова беззаботно нам живется.
Крестясь, привычно отдаем поклоны,
Хоть звон тот не из храма раздается.

И забавляется народ веселым звоном,
У колокольцев языки неутомимы.
Богопротивное становится законом,
Метаморфозы наших дней необъяснимы.

А прежде в будни, праздник ли престольный
Взывал к молитве или на войну.
На колокольне правил лишь достойный,
Один лишь смел нарушить тишину.

Непросто было звонарю зазнаться,
И было звонарю не до утех:
Звонарь был должен раньше всех подняться
И спать ложиться должен позже всех.

Вновьобращенные, от вас нет нынче спасу:
Количество без качества -- беда.
И звонари, сменив пиджак на рясу,
Звонят, не глядя в святцы никогда.

Я мастер, я подделку ненавижу,
Ее спасти не в силах и реклама.
Я здесь живу, и, слава Богу, вижу
И слышу, что не каждый звон из храма.

И он причиной стал моих бессонниц,
Достали пустозвонные дела.
Ну где готовят мастеров для звонниц,
Ну где сегодня льют колокола?

И снова обмануться мы готовы,
И вновь судьба над нами посмеется.
Колоколами вновь звучат оковы.
И звон тот не из храма раздается.

Неужто пустозвонство снова свято?
Нет, я уверен, это не конец.
Я знаю точно, что порой звучит набатом
Шута обыкновенный бубенец!

2002
г.Севастополь

Из альбома "Имя собственное"

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні