укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.13
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Мой дед

Старше стал тебя -- в том заслуги нет,
Так сложилось в твоей судьбе.
Ты не знал меня, мой покойный дед,
Что известно мне о тебе?
Рассказал отец, что припомнить смог,
Был он сам тогда пацаном,
Не узнать вовек, где ты в землю лег,
Где забылся ты вечным сном.

Лишь известен мне смертной жатвы год,
И статья известна твоя,
Сухорукий вождь прорежал народ,
И в судах не пустела скамья.
И второй дед до внуков дожить не сумел,
Подоспела большая война.
Говорят был красив он, и весел, и смел,
Но ... осталась бабка одна.

А про жертвы мой не впервой рассказ,
Да и что я могу рассказать?
Поколений связь прервалась у нас,
И не сшить ее, не связать.
Жизнь наладилась после той войны,
Есть деды у моих детей,
Нет войны пока у моей страны,
Стало меньше в ней лагерей.

Мы опять живем с чистого листа,
Фотографии ваши храня,
Я надеюсь, внук мой постарше став,
Не по фото запомнит меня.
Натыкаясь на год и на дату ту,
Я на мысли ловлю себя,
Как уверовали вы в идей правоту,
Этой верой себя сгубя.

Все судьбой страны объясняется,
Валят все на прежних вождей,
И трагедия забывается,
Мало кто уже помнит о ней.
И смеемся над прежними планами,
Признаем новых планов права,
Оттого, может, кличут Иванами
Нас, не помнящими родства.

Старше стал тебя, в том заслуги нет,
Так сложилось в моей судьбе.
Ты не знал меня, мой покойный дед,
Что известно мне о тебе?
О сегодняшней жизни я слез не лью,
И обид прошлых не поминать,
Но как можно историю знать свою,
Если родственников не знать?

2003
г.Севастополь

Из альбома"Огонёк в ночи"

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні