Опубліковано: 2008.03.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Володимир Сосюра

***

На шматки порізав свою душу
й зашпурнув їх ген-ген я од себе...
І несуться вони метеорами десь
.......................по далеких світах...
В порожніх грудях тільки вітер виє,
і тоскно шарудять сніги...
Там посадив я чорную лілею,
в ній заховалось моє щастя,
і тре синенькі рученята,
і дивиться з благанням навкруги.
.............Сніги,
.............сніги...

1922
© Володимир Сосюра
Текст вивірено і опубліковано: Андрій Зеленський

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12275/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG