Опубліковано: 2008.03.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Товберг

***

*   *   *
Рассвет далёк, ведь ночь – вначале,
И первобытная тоска
К моей бессоннице причалит,
Как родственница ей близка.

И некто подойдет, печален
И отрешён от суеты,
Как мысль размытая, случаен
И осторожен, как следы.

И он поведает, что вечна
Лишь мимолётность бытия.
Он так хотел предостеречь нас,
Но от чего – прослушал я.

4-5.10.99   

1999
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/12301/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG