укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.03.23
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Откровение(романс)

Я мимо Вас хожу ежевечерне,
Я ежедневно наблюдаю Вас.
Вы молоды, и возраст Ваш дочерний
Меня удерживает всякий раз.
Вы так юны и непорочны может.
И я не ровня Вам по части лет.
И потому меня сомненье гложет.
Вдруг я отец Вам, а быть может дед?

Но не привык я слов бросать на ветер,
Надежда до сих пор в груди живет.
Но не амур стрелою, а катетер
Пронзает с частотой два раза в год.
Не показалось, чтобы это шуткой,
Еще пример как жизнь моя горька.
Делю постель свою с больничной уткой,
Справляюсь, слава Богу, с ней пока.

Мне нет нужды казаться Вам моложе.
А, что нуждаюсь, видно Вам и так.
Любовь уже не ест меня, а гложет,
Я выбросил пред нею белый флаг.
Но я спокойно ночью засыпаю,
Ничто не потревожит мой покой.
А женщину я если представляю,
То только процедурною сестрой.

А счастье приручить не удается,
Ни опыт не поможет тут ни ум.
Свободною любовь теперь зовется.
Любовь свободная не малых стоит сумм.
Вот Вы узнали из моих сентенций
Любовь моя насколько глубока.
Но к сожаленью качество потенций
От толщины зависит кошелька.

Мне фраза добавляет оптимизма,
Что в каждом возрасте свои есть радости.
И я иду во след за афоризмом,
И пробую те радости найти.
Но истина утешить не способна,
Я в старости утех не нахожу.
Вот и лечу подобное подобным.
Со сверстницами время провожу.

На мне пальто еще того десятилетья,
Жизнь протекает чаще возле дна.
Ее пришпорю иль угощаю плетью,
Не добавляет скорости она.
Во рту уже не зубы, а протезы.
Я б Вас меня дослушать попросил.
Семейной жизни пуповину перерезал,
И видно чуть пониже зацепил.

2003
г.Севастополь

Из альбома"Я к вам приезжаю"

© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні