укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.25
Роздрукувати твір

Лілія Демидюк

Нездійсненне (цикл)

Нездійсненне

           1.

Ти знаєш про волю
доки час не зганьбив спогадів
знаєш

покривлені прутики клітки
ще вишукані
ще золоті

ще готичний запах
витає
у нездійсненному

високо під стелею
небо

ще пам’ятаєш
доки час не зганьбив спогадів
знаєш

кам’яні брили
оживають
доки мовчиш
серцем мовчиш
притаївшись
у пітьмі
розмовляють
соромливо ховаючи лиця
із вичікуванням
і неспокоєм
залізні звуки
ковтаєш

Доки час
не зганьблює спогадів
живеш і дихаєш
у півтемряві



        2.

У півтемряві
народжується вечір
із п’яною попелюшкою
в долонях.

Починається казка.
Задавнена і мутна.
Випростується дзеркало
як пергамент
у пітьмі
шарудить
вростають сосни
глибоко
гіллям у літери
затуляють вікна
прозорі як сніг
їхні душі
стоять на варті
прозорі
оази молитв
за нами у вирій
зібралися.
Тільки ж ми стоїмо
серед вечора
із п’яною попелюшкою
на руках
як коханням
коли немає
куди втекти
стоїмо.

        3.

Стоїмо
на високому березі
чекання

омиває наші ноги

молочно-біла весна
назустріч
пливе

омиває наші очі

вогкий туман
полонений сонця
скільки слів
йому залишилось
змовчати

між нами

а поки
сяйливі молюски
зазирають очима
в ніч.

      4.

У ніч
довго боялись
прийти

а перед вечором
бігли

зіштовхувались
з перехожими
без кінця
дивувались
коли це встигли
повернутись назад

били в лице
мокрі краплі
спогадів
важкі попелясті хмари
засіли в волоссі
вітер
не розвіяв їх

а тільки
переливчасті кроки часу
дзвеніли на ратуші

босими.

2002
Львів

Зі збірки "Піраміди з піску" (Париж-Львів-Цвікау, 2005)

© Лілія Демидюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні