Опубліковано: 2008.06.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Костянтин Віхляєв

Лифт

Не надо быть ни магом, ни пророком,
Чтоб предсказать, чем завершится жизнь.
Мир едет в лифте, в лифте с пищеблоком,
Считая по дороге этажи.

Одни их нарекли кругами ада,
Другие - Божьей лестницею в рай,
А мне в том лифте ничего не надо,
Мне б выйти по нужде - ан нет! - езжай.

Ни стены проломить, ни выбить двери,
Пожизненный и невиновный зэк,
Живу, рискуя превратиться в зверя,
Но с вечною надеждой на побег.

Народу год от года в лифте больше,
Вращаются колёсики, кряхтя…
Снаружи спит вселенная-лифтёрша,
Блаженно улыбаясь, как дитя.

2005
© Костянтин Вiхляєв
© музика: Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/13847/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG