укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.06.10
Роздрукувати твір

Аліна Остафійчук

ЧЕРНАЯ ЯМА


Не  болезнь  беда  прокаженного  –  податливость  жизни…
Антуан  де  Сент-Экзюпери

Черная  яма  чумной  страны,
дух  лепрозория  точит  нервы.
Заживо  вены  гниют.  Как  быть
мне  без  тебя?  И  с  тобой  –  нелепо.
Слизь  безразличия  –  на  глазах,
Щупальца-руки  висят  без  дела.
Был  бы  в  тебе  хоть  какой  азарт  –
так  ведь  не  ищешь  ты  даже  хлеба  –
и  на  подачки  живешь,  и  дом
нищий  латают  чужие  дети.
Ну  а  своих  ты  съедаешь,  чтоб
адовы  штольни  безумным  светом
ярко  пылали.  Готов  костер
кости  твои  от  чумы  очистить.
Только  ты  всуе  сгоришь  –  гниет
даже  душа  –  не  возьмет  всевышний.
Вонь  и  отребье  –  вот  твой  удел,
мясо  для  опытов  и  для  зрелищ.
Черною  язвой  ты  во  мне
ноешь.  И  ни  во  что  не  веришь.
Разум  изъеден  мой  –  что  скрывать
Хоть  разорвись  –  не  могу  уехать.
Насквозь  прошита  тобою,  блядь,
мразь  лепрозория.  К  черту  –  нервы.
Я  –  на  колени,  и  в  гниль  лицом,
Я  уж  не  знаю  –  кому  молиться,
но  будет  день  в  конце  концов  -
струпья  сойдут,  оживятся  лица.
Ведь  так  немыслимо  вечно  жить
в  яме  помойной,  детей  съедая.
Знаю  –  под  рубищем  черной  лжи
все  же  проснется  душа  святая…

2008
© Аліна Остафійчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні