Я знов один, і знову переправа Чиїсь гармати блискають в імлі, І вже тепер хто правий, хто не правий Мабуть ніхто не знає на землі. Іде війна… Хтось марить, хтось співає, Хтось доїдає цвілі сухарі, Чиясь ракета знову відлітає, І як завжди, чомусь на Бровари. І на новеньких, недешевих «танках» Танцюють хвойди (шкіра і кістки)… Летить «бабло» і тоне в забаганках… «Бабла немеряно! Гуляйте, мужики!!!» Убогий шик. Вчорашні голодранці Рвуть від життя усе, що попаде І знову, й знов танцюють дикі танці Й горланять так, що увесь світ гуде. А по тилах затуркані мільйони Збирають крихти з барського стола, І кожен день самотньо дзвонять дзвони За тими, кого доля обійшла. День догорає… Стомлена заграва За обрієм вмирає задарма… Я знов один і знову переправа… Іде війна, якій кінця нема.
|