* * *
Наснився сон, а в ньому – ти
Інтимно поцілунками мовчала.
Печаль була готова відпливти,
Та музика невпевнено звучала.

Вона хотіла об’єднати нас,
До серця долітала, мов крізь стіни,
Та ти ніяк не відчувала час,
Не вірила в мої п’янкі обійми.

Соромлячись себе, свого єства,
Вагаючись: іти чи зупинитись,
Цілунком сну, дарунком божества, –
Ти іншою могла мені наснитись.

Але ти є. Така, як уві сні:
Прекрасна і невиправно далека.
Мій сон, немов синиця у руках,
А ти, як той невпійманий лелека.