укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.09.05
Роздрукувати твір

Петро Уфiмов

Малах

Летал.
Лишь пернатая тень  
По земле невесомо скользила.
Мечтал.
Бросить вызов богам,  
Суть познать и понять в чём их сила.
Парил.
Отдавая себя
Сладким ласкам искусных потоков.
Творил.
Шорох крыл говорил
С простотой изначальных истоков.

Открыл.
В красоте пустоту,
В белизне зёрна липких сомнений.
Забыл.
Нерушимый закон,
Что заложен в фундамент творенья.
Тяжёл.
Дух смущенья ума,
И печаль многих знаний - оковы.
Ушёл.
Сотрясать небеса
Проверяя на крепость основы.

Познал.
Ужас гнева начал:
Мощью молний отмерена кара.
Упал.
Искрой брызнул во мрак
Под иглой грозового удара.
Нелеп.
Был последний полёт.
Не в геенну, как пишут пророки.
Ослеп.
От бессилия слёз.
Небеса иногда так жестоки.

Попал.
В ядовитую ртуть
Городского людского болота.
Пропал.
Тускло виделось:
Муть, топи толп да на беса охота.
Прошёл.
Девять страшных кругов,
В корчах боли ломая преграды.
Взошёл.
На высокий престол
Рукотворного личного ада.

Сполна.
Всем зачтётся теперь
Инквизиторам, прочим - по рангу.
Вина.
Справедливость  проста:
Не прощать даже мелкую ранку.
Горит.
Пламя мести в груди,
Заменив осквернённую  душу.
Налит.
Кубок кровью людей,
Дан обет, и его не нарушишь.

Пуста.
Вечность стылых сердец,
Ненавистна рутина-работа.
Уста.
Шепчут слово «прости»,
Но прощать не хотят отчего-то.
Века.
Прах эпох, пыль-полынь,
Время-вол тянет лямку уныло.
Река.
Та, по имени «жизнь» -
Мутный ров вкруг темницы постылой.

Хотеть.
В персональном аду
Лишь одно не померкло желанье.
Взлететь.
Ввысь, в небесную твердь
Обретя благодать покаянья…

…летал.

16-18 августа 2007

2007
© Петро Уфiмов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні