Опубліковано: 2008.09.05
Поетичний розділ: Гумористична та іронічна поезія

Петро Уфiмов

Блудословия разгульство

дурацкая походная бормоталка

Лебедится пустота небес  
Заливает чёрноснежный лист    
Мыльными потоками словес.  

Разрывает небо рачьий свист    
Камни рифм градятся в синеву  
Ранит вечность сумеречный твист.  

Сщучились в банальную канву          
Веры и Любови образа      
И Надежда – павший вой во рву.      

Накрывает голову гроза -      
Воз-и-ныне-тамная печаль    
И сочатся кислотой глаза.      

Голосится   сладострастно  даль      
Разбухают воды Инь и Янь        
Томной неге возводя алтарь.    

Пенится чернушникова  дрянь,  
Истин ржавых  безысходный гнёт  
В души тычет правдящая  рвань.  
   
Одинспящество  сухие слёзы льёт       
Да лелеет марево тоски        
А в тоске той – бесов хоровод.  

Костит смерть тугие колоски    
Души разлетаются долой    
И  бреду я сквозь словес  пески…  

Я лишь гость – вездевсегда чужой.  


07.07.07

2007
© Петро Уфiмов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15285/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG