Опубліковано: 2008.09.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Павло Вольвач

***

                 Зажовтіло сонце і країни ласі
                 Десь мені принишкли за тремким горбом
                 Наче зранку випити раптом грамів скількись –  
                 Лагідна під пахвами течія життя

                 Легше уявляється хтивою й нагою
                 Навмання побачена деяка з жінок
                 Випукле “сьогодні” твердне під ногою
                 І моє “колишнє” – поряд – у мені

                 Вижовклий посріблений день лежить хитається
                 Йти мені так весело десь мене та ждуть
                 Там Поет вінгранний з Миколаєм в головах
                 І розмова кольору неба й тютюну

                 Тільки трішки жаль мені що немає наче б
                 Поряд тих з ким схожий був з ким недбало йшов
                 Всіх би їх повизбирать для таємних значень
                 Хтось же їх вколов мені попід саму кров

2003
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15488/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG