Зажовтіло сонце і країни ласі Десь мені принишкли за тремким горбом Наче зранку випити раптом грамів скількись – Лагідна під пахвами течія життя Легше уявляється хтивою й нагою Навмання побачена деяка з жінок Випукле “сьогодні” твердне під ногою І моє “колишнє” – поряд – у мені Вижовклий посріблений день лежить хитається Йти мені так весело десь мене та ждуть Там Поет вінгранний з Миколаєм в головах І розмова кольору неба й тютюну Тільки трішки жаль мені що немає наче б Поряд тих з ким схожий був з ким недбало йшов Всіх би їх повизбирать для таємних значень Хтось же їх вколов мені попід саму кров
|