укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44615, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.09.18
Роздрукувати твір

Павло Вольвач

***

Миколі  ВІНГРАНОВСЬКОМУ, незникомому

                                Миколі  ВІНГРАНОВСЬКОМУ,
                                                незникомому
                                                                                                 


                              День стоїть до небес. А канапа пуста.
                              Ви вдихнулись в раптовості світу.
                              У тремтіння листа, в білостінні міста,
                              Що під вечір оранжево світять.

                              Ще відходить мені від “нема”, як від сну,
                              І кімната провітриться від тютюну,

                              Та вже видива вигнули вії:

                              Десь як закрут ріки, слова м”ята і сіль,
                              Чомусь дотик щоки, чомусь срібна таріль,
                               І червоне вино пружношиє...

                               Ви такий мені є – над плачі і платки
                               Фіолетово-флейтова музика.
                               З позаземних рівнин золоті завитки,
                               І у хмар ваших губи усміхнені.

                               От і все. У своє знов мій мріється шлях.
                               Повз вечірнє розвітрене дерево...
                               За горби, за міста в золотавих джмелях...

                               Синьо світиться вами душа по краях
                               І веде все, й витає попереду...




2004
© Павло Вольвач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні