То, мабуть, вік… А може, просто пам’ять, Зробивши коло, повернулась знов. Згадалось все, що забував роками: І перший крок, і сльози, і любов. Перегортаю пам’яті сторінки, Подій і дат, які вже відбулись… Від часником натертої шкоринки До камінця, що вистрелив я ввись. І той кислючий щавель журавлиний, Що ми збирали рано повесні, І дотик щастя з тих часів донині Сльозою відгукнувся у мені.
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”