Опубліковано: 2008.10.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Софія Стасюк

День народження світла

Проростає з очей сон-трава.
Всі тіла, як зруйновані житла,
Погубили вітальні слова
В День народження світла.

Так приходить на землю Пророк,
Коли совість болить, як пухлина,
Тільки вуха ще смокчуть рок...
Помирає в тобі людина.

Сохнуть ріки, кругом очерет,
Сохнуть сльози іще в колисці.
Я - єдиний живий поет,
Усі інші уже безлисті.

2008
Луцьк
© Софія Стасюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/15995/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG