Опубліковано: 2008.11.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

Светлой памяти дедушки Терентия

Выводить под уздцы думу горькую выпал черед.
Размазней-холодцом на пороге истертом стоять.
И шептать-причитать, и в слезах городить огород,
И оставшийся век век себя за грехи укорять.

Доброту-теплоту невозможно землей остудить.
Только в праведных снах Ваш надломленный голос мне слышать...
До чего тяжело крышку гроба гвоздями забить,
И три горсти земли бросить в Вашу последнюю крышу.

2008
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16341/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG