укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.11.16
Роздрукувати твір

Оксана Доріченко

Колыбельная (песня на ст. И. Бродского)

   Родила тебя в пустыне
    я не зря.
    Потому что нет в помине
    в ней царя.

    В ней искать тебя напрасно.
    В ней зимой
    стужи больше, чем пространства
    в ней самой.

    У одних -- игрушки, мячик,
    дом высок.
    У тебя для игр ребячьих
    -- весь песок.

    Привыкай, сынок, к пустыне
    как к судьбе.
    Где б ты ни был, жить отныне
    в ней тебе.

    Я тебя кормила грудью.
    А она
    приучила взгляд к безлюдью,
    им полна.

    Той звезде -- на расстояньи
    страшном -- в ней
    твоего чела сиянье,
    знать, видней.

    Привыкай, сынок, к пустыне,
    под ногой,
    окромя нее, твердыни
    нет другой.

    В ней судьба открыта взору.
    За версту
    в ней легко признаешь гору
    по кресту.

    Не людские, знать, в ней тропы!
    Велика
    и безлюдна она, чтобы
    шли века.

    Привыкай, сынок, к пустыне,
    как щепоть
    к ветру, чувствуя, что ты не
    только плоть.

    Привыкай жить с этой тайной:
    чувства те
    пригодятся, знать, в бескрайней
    пустоте.

    Не хужей она, чем эта:
    лишь длинней,
    и любовь к тебе -- примета
    места в ней.

    Привыкай к пустыне, милый,
    и к звезде,
    льющей свет с такою силой
    в ней везде,

    будто лампу жжет, о сыне
    в поздний час
    вспомнив, тот, кто сам в пустыне
    дольше нас.
1992

2002
© Йосиф Бродський
© музика: Оксана Доріченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні