Опубліковано: 2008.12.08
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Товберг

Поэты


В зияющие дыры тишины
Проглядывают звёзды и планеты.
В глухой тиши всегда обнажены
Предчувствия блуждающих поэтов.

Поэтам грустно. Ведь они уже
Познали тайны мира, и наверно,
Предощутили, как они чужи,
Чужды насилию и ширящейся скверне.

В зияющих прорывах тишины
Поэты зрят своё предназначенье.
Они уходят, Вечности верны, -
Забытые пророки поколенья.

6.02.94

1994
© Олександр  Товберг
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/16744/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG