укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44608, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.12.21
Роздрукувати твір

Ігор Павлюк

ПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ ХХІ (Продовження)

1.

Невесела видалась розмова
На волинській батьківській землі.
Поле, вітер, хустка полинова,
Річка, зорі, коні, журавлі...

День такий – мов сон вирійних птахів,
Діда молода коза пасе...
І нема ні радості, ні страху.
Сіре все.

Мов до дір заїжджені платівки,
Крутяться, димлять зіниці псів.
Вечорниці у старої дівки...
П’яні всі.

За селом неприбрані могили.
Вічна даль – як гутне скло сльози.
Що діди у церкві намолили –
Ти в корчмі («на точці») віддаси.

Сни й сини давно уже збулися.
Пісня хвора. Тоскно. Снігодощ.
Лиш іскрять, як в січні шкура лиса,
Порохняве небо й сальний борщ.

2.

А газети...
Краще не читати,
Щоби дух притомним зберегти.
Бюро-, демо-... просто кра...ти,
Гетьманати, геть мана ти... і теледебати...
Одне слово – роги і хвости.

Та на зло оцій от дикій смуті
З Того світу, з глибо-висоти
Хочу наше, наше повернути!
Й гайдамаків, Господи, прости...

Куці революційки, майдани –
Наче день народження попа.
А Дніпро – від серця і до крана, –
Наче Шлях Чумацький.
Раєм пах.

І сніжинки падали, і зорі...
Серед них веселі і сумні.
Ми тепер – останні краплі в морі,
Іскорки кобзарської струни,
Що колючодрото продзвеніла
Від старого Заходу на Схід.
І всміхнулась – як сміється тіло,
І сплакнула так, як плаче лід.

Не спішу...
Заглиблююсь в стихію.
Теплою печаллю обів’юсь.
Відчуваю все... і розумію,
Як з роси народжується Русь.

Ось і вся розмова задушевна
На поліссі, на моїй землі,
Де усе безцінне і дешеве:
Річка, зорі, коні, журавлі...

2008
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні