Україно! Погибель моя!
Народ здиха від алкоголю.
Якби  була ти не байдужа,
то рятувала б падші душі.

А ти із них лихву збираєш,
і декалітри виробляєш,
щоб ті, хто питво радо пили
до пенсій власних не дожили.

Так! забагато в нас народу,
тому слов’янську цю породу
душити треба нікотином –
на смак приємно-вбивчим димом.

Курити має вся малеча
ще пиво пити! Бо доречно
із літ дитячих прищепити
ці звички: пити і палити.

Якщо ж родитимуться діти
від наркоманів, то хворіти
вони не будуть дуже довго,
бо медицина в нас «коштовна».

Той, хто дозволить собі ліки –
і жити зможе рівно стільки,
поки його гаман повніє
грошима. Ні – то хай хворіє!

Тому життя у нас веселе:
потроху вимирають села,
міста наповнюються людом,
окольні землі вкрито брудом.

Зате лани в нас родять рясно,
та їжа чомусь – із пластмаси…
або з таких інгредієнтів,
що ліпше їсти екскременти.

Вода питна лише у пляшках,
ковбаси купувати страшно.
Вже молока немає в маслі
і звідкилясь вода у м’ясі.

А так, життя у нас чудове,
коли існуєш безголово
дурним від байок телебачень
й нерозуміння їхніх значень.