Опубліковано: 2009.01.09
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Павлюк

***


По лісі бродив я.
Писав на березах вірші.
Золотими листками
Сльозу вербі витирав.
Батьківщині моїй
Гірше ставало і гірше,
А я не знав, що робити –
Богів діставав із Дніпра.

Стогнав їм:
«Видибай, Боже!
Розп’яті ми всі і горді.
І села, й міста втомились
Чекати раю не тут.
Пора до сокири кликати
Долями биті морди,
Чи розбавляти горілкою воду,
Як біль, святу»?..

Від себе втікають олені
І птиці з гніздом під крилами.

По лісі броджу із ножиком...
Ховаюся від людин.

Озера –
Ікони вирію –
З устами, мов книга, білими.

І гірко сміється істина.

І меле повітря млин...

2009
© Ігор Павлюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17433/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG