Опубліковано: 2009.01.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Sophia



Ты же – большой мыслитель.
Совесть твоя – чиста.
Федра на Ипполите
Женится… Красота!

После Камю и Ницше –
Жалобный хеппи-энд:
Спрашивать, что мне снится;
Спит ли со мной «бой-френд»…

Спи! Мониторь по Веде
Софию, Соньку, сон…
Мало мне, что ли?
«Ведьма!
Фауст в тебя влюблен!»

Плавает в небе утро –
Ангельский пеликан.
Зря изучаешь сутры:
В горле моем – весь Кант.

Глаз мой – по-женски совий.
Глас мой – через года…
Я же – поэт. А совесть…
Совесть…
Ну, да, ну, да…
                      1 января

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17639/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG