Павло Вольвач

Кінець зими. Тепер уже далеке
брунатне місто. Кава. Чоколяд.
Прочунялий, вирує бандерштат,
горять свічки на ганку держбезпеки.

"Убили хлопців. Нас взяли, а ми..." -
уривки фраз на галицькому вітрі.
Морозяне повітря Колими
з благеньких пальт сотається в повітря.

І здвиг. І нарід. Майже, як святі
провідники. І - йой! - уже по першій!
Вже глупа ніч. Та Драч читає вірші.
І дрож пройма. І холод в животі.

І повз готелі, каси, ательє,
розхитуючи вулички камінні,
стрілецький марш несуть, як воскресіння,
і в скронях стугонить: "Ми є! Ми є!"

Ми є... ми є... а що там далі - хто-зна.
Ми є... ми є... а як же в тих краях,
там де залізо і масний чорнозем?
Ми є і там. Та тільки, знаю я,

що захлинеться в потягу до ранку
пісна і чесна галицька земля.
...Горять свічки на вікнах і на ганку,
і за вікном хтось штору поправля.

Про ресурс poezia.org \| Новини редколегiї ресурсу \| Загальний архiв новин \| Новим авторам \| Редколегiя, контакти \| Потрiбно \| Подяки за допомогу та співробітництво		Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру \| Цікаві посилання \| Конкурси (лiтпремiї) \| Фестивалi АП та поезiї \| Літературна періодика \| Книга гостей ресурсу \| Найцiкавiшi проекти \| Афіша концертів (виступів) \| Iронiчнi картинки \| Цікавинки і новини звідусіль \| Кнопки (банери) ресурсу

***