Опубліковано: 2009.01.22
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

Клавиши



               – Евгения Витальевна! Вам письмо?
              – Какое…
              – Большое!

Где-то за рогом, в шарме и шуме,
Вечность чудит, как Ванька случайный.
Солнце садится в норковой шубе.
Греются руки – мордой о чайник.

Дали контрольный.
Кликнули якорь.
Нарисовались тени на стенах.
Это не больно.
Даже приятно!
В ноты – висками.
Пальцами – в тему.

Иней на кудрях… «Как там погода?!»
Стынет колчан у гуннов и готов.
С мира – по нитке.
С века – по году:
Это разлука….
Или чего там?

Тихо, как в детстве, клены стояли.
Пахло горелой патокой писем.
Ангел прильнул к лопаткам рояля,
Словно Поэт – к упадочным высям.

Рвутся на елках детские мины…
В эту игру играют без боя.

Я ухожу в растрепанность мира,
Чтобы остаться навек – собою.
                               14 января 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17777/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG