Опубліковано: 2009.01.29
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Євгенія Красноярова

Я тебе никогда не дарила колец...

Я тебе никогда не дарила колец –
Оттого, что ты мне – не рука, а птенец

Той зари, из которой рождается Дух,
Восстающий на всех, кто прокис и протух,

Тех – ловивших тебя, тех – терзавших тебя,
Лебедёнка из снежной страны лебедят.

Я тебе не дарила на шею – цепей
Оттого, что растёшь – вожаком лебедей,

И когда ты молчишь, и когда ты поёшь,
Ты хорош – так лишь ангел бывает хорош…

И не нужно тебе ни цепей, ни колец.
Пусть икарово солнце возносит венец

Над высоким и чистым, как неба отлив,
Лбом поэта, который – бессмертием – жив.

2009
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/17903/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG