Темна пляшка. Біла скатертина.
На стіні гітара з бантом, ліс...
Квітка газу синя і первинна
На плиті кухонній, між беріз.

Це в моїй провінції...
Містечко...
«На розрив» ніхто тут не живе.
Крашена блондинка, як овечка.
Не вгадаєш:
Де тут низ, де верх.

Лисячим хутром іскриться небо,
Як іскрилось ще у кайнозой.
Народився чи помер хто-небудь –
Всі в запой.

Хтось розбитим дзеркалом відріже
Світ оцей від іншого, від тих...
Сум.
Безанекдоття.
Бар.
Безгрішшя...
Безгрошів’я тобто...
Вітер стих.

Світ чужий, мов ліжко у готелі
Після перепою і бунтів
Бабських, злих, без кореня і стелі,
Проти вітру, ангелів-чортів.

Отакий свинячий голос часу,
Коли тонуть спалені мости.

Бита пляшка.
Темне-темне щастя.

Провінційна боязнь висоти.