Опубліковано: 2009.03.02
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Янович

СОЛЬЮСЬ  2535

Из книги «Женщине-искусствоведу»

Я недостоин неожиданного счастья –
с тобой хоть раз – без разговоров – посидеть.
Миг извинения, доверия – не частный,
но не заставил бы поэта поседеть.

В объёмы равенства, не скукой в дни работы,
несоразмерной с достижением любви,
мы попадём распределённой малой квотой!
Ты только взглядом в генный праздник позови.

Не допускаешь «производственного» брака!
Да я и сам на вялый подвиг не решусь!
На небесах наверно лучше, чем в бараках,
с тобой – как с истиной – я творчески сольюсь.

1993
Киев, 09 апреля
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18481/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG