Опубліковано: 2009.03.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Поляков

Зазеркалье

1.

И жизнь свою пуская под откос,
Чему в ответ вдруг улыбнулся криво?
– Сейчас бы водки, да ненужный тост:
Овилтсачс, друг, ну, в общем, гурд, счастливо!

2.

Что осталось – итог, без итога.
Кто-то снова подводит черту –
Горизонт вдалеке… Но иного
Не познать, как и дней череду.
Перед зеркалом, словно у входа
В неизвестное то, что за мной,
Я пытаюсь понять, где свобода,
Ну а где отражённый лишь зной.
Зазеркалье совсем не зеркально.
В непроглядной его новизне
Всё разгадано мной, всё реально,
Как паук, что прижался к стене…

2009
© Андрій Поляков
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/18530/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG