Опубліковано: 2009.03.05
Ігор ЯновичВЫВОД 2732Из книги «Женщине-искусствоведу» Я реагирую на снег и на грозу. Иду околицей под песни о погоде. На левитанский голос мечу стрекозу. И целюсь в эдакое – нечто в среднем роде. Секретной женщине – подарок мой – статьи, совместно писаные лишь по телефону! Моя позиция – от двух и до пяти! Твоя идея весит больше: чувств – на тонну! Была проблема – передать свой гонорар, без посещения газетных бухгалтерий. Сгорят «бумажки». Еретический пожар! На фоне наших необузданных мистерий. Не зная смысла фантастической любви, передаю тебе все коды, как ребёнку. По-журналистски – ирреальна мысль. Трави! Лишь по-журнальному реален голос звонкий! Благополучно их совместное дитя в моменты действий, процедур и размышлений. О чистоте поговорив почти шутя, свой вывод сделаем! Не терпим лишних мнений!
|
1994 Киев, 07 февраля © Ігор Янович |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.