Опубліковано: 2009.03.28
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Євгенія Більченко

Вороны



Звенит глубоко.
По-предательски.
Как секс – на первом свидании.
У юного Принца Датского
Украли старушку Данию.

Настолько правдиво – не верится.
Погода, как пешки, – пешая.
Хотелось на ветках повеситься…
Сказали: «Не надо вешаться».

В столп неба готически высится
Столб тополя…
Чье-то: «О, Боже мой!»
У мэра – налог для виселиц:
Сто гривен за шею.
Дешево.

Звонит – далеко.
По-апостольски.
Вороны о клетку клювами
Рифмуют…
Летай. А после мне –
И Небо – не твердь…
Люблю тебя.
       1 марта 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19050/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG