Ой, як люблю, люблю її одну...
І в світлий дощ, й в зігрітий сонцем ранок!
Яке ж то щастя, вийшовши на ганок,
Зустріть найкращу дівчину - Весну!
І обійняти за тендітний стан
Й разом злетіти в неба сині далі...
Туди - де лише радість без печалі,
Та ще кохання неземний дурман...