шукай мене, я схована в важких
колоссях жита...
заплутана у черзі днів тяжких -
я хочу жити!..
я хочу прокидатися зрання
і бачить небо...
хоча б шматок - без хмар... і без знання
чого не треба...
чекай мене - годинник зупинивсь
на "шість-п"ятнадцять"...
купи волошки - ну ж бо, не барись!..
і будем "мацать"
кути душі... нехай заграє марш -
той, про слов"янку...
кафе зачинено? що ж... купим фарш,
батон, "Там"янку"
і вип"єм вдома... тільки - де той дім,
в якому - спокій?
вся справа, бач, коханий, лише в тім,
що шлях - вологий...
що світ - великий...
що життя - минеться...
що давні ліки
шматують серце...
зап"ємо "несквіком"
жагу кохатися...

чекай... у всесвіті...
у "шість - п"ятнадцять"...