укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.05.05
Роздрукувати твір

Славомир Монастирський

ОСІННЯ МЕЛОДРАМА

Діва стара, запізніла, розгублена осінь
сум розтуманила свій по садах і городах.
Золото взяли вітри, за негодами врода,
краплями змита, струмками стекла при дорозі.

Юнка оголена, яблунька простоволоса,
плаття багряним шиттям шелестить під ногами,
тільки на самім вершку золотавіє й досі,
вітром овіяний, мріє листок нездоланний.

Марить далеким - весна, пелюстОк білосніжжя
в танці надій, сподівань на нескорену вічність,
бруньок незайманих запах хвилююче ніжний,
біг по корі лоскітливо-пестливих потічків.

Сон обірвався. Захоплює дух у польоті.
Вітер на бубнах дахІв розсимфонює ранок.
Соло листочок веде в одинокості гордій...
Це - фуете з усвідомленням самообману!

Сіра слизотність осінньої меланхолії
десь унизу. Каруселиться мить у нестримі.
Наче ще трохи, і з птахами разом у вирій
крок в позачасся, в четвертий омріяний вимір.

Та листопад у істериці бився недовго,
стомлено схлипнув в густе, невагоме повітря.
Пісня польоту завершується епілогом,
нице падіння з долоні підступного вітру.

Невідворотно зближається вогка, холодна байдужість,
мить боротьби суперечностей - " бути, не бути..."
Переривається часу циклічна окружність,
осінь із долі викреслює слово "майбутнє".

Ось і земля, це, морозом ціловане, ложе.
Опіком перше торкання судини судомить.
Погляд останній угору - чи хто допоможе?
Марно. Над світом панує осіння утома.

Перевернувся, зітхнув і здригнувся востаннє,
він ще не порох дорожній, ще жовтий листочок...
...Новонароджений сніг закрутив на світанні
і поховав драму тої осінньої ночі.

2007
Тернопіль
© Славомир Монастирський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні