Опубліковано: 2009.05.06
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Дмитро Шупта

Чорноморський степ

 
Під снігом степу вічна далина,
А на снігу – ні віхи, ані сліду,
Лишень могили видно піраміду,
Що в давнину корінням порина.

В степу далеко котиться луна.
Тут час неквапний під свою егіду
Приймає і шляхетного, й негіду, -
За спокій кров’ю сплачено сповна.

Розпуку топить вікова розруха
В оцю рівнинну степову гладінь,
Де відгуляла шабелька-гоструха.
В степу хмільна чаклує завірюха.

Вже не спіткнеться прудконогий кінь
Об черепи прйдешних поколінь.

2009
© Дмитро Шупта
Текст вивірено і опубліковано: автор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/19849/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG