Гуде вагон-роївня. - Пиво!.. Квас... - Свічки! - Морозиво... Синочок міря Крамарчуків - із голови до п’ят. „Залатую” на торбах люду діри… - Шкарпетки!.. -Окуляри... - Сірники!..- Хто горлопанить, хто мурмоче сонно. А йшли ж колись вони та їх батьки, Рівняючись на першого в колоні! "Нетлінні” лики в Майбуття несли… Жбурляли їх, мов ретязі, в терниння… І ваготою сповнилася Вись - Щоб Розбрат і Розруху породити, Щоб із майдану я пішла у храм, Щоб три брати зоріли лиш із фото (В кипучій праці Ігор тоне в США, Молодші тут шукають вічний розсип...), Щоб розрослися вишеньки родин Крізь терни, злидні, лозунги і хвищі... В липневу спеку їду в Яготин - Під крила матері, на попелища...
|