укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-420

Мост над кисельным морем
помалу сходит на нет.
В два ремешка от выцветших брюк
сужаются крайние полосы.
Вот и твоя коробка.
Флюгерный клюв продет
сквозь грозового облака
причудливо взбитые волосы.
Ветер. Вселенский ветер.
Мы ждали его вчера.
Сейчас он из благородства
машины перетасует,
кисель без остатка выпьет -
и стрелами серебра
распишет тельняшку неба
для нас в линейку косую.

Именно в этом окне,
затянутом шкурой льва,
я получал тепла
экваториальную дозу.
Кошки баюкали черепаху,
скворец фисташки клевал;
лев же балдел от скрипки твоей,
приняв удобную позу.
Именно так зарождалась
первая в мире заря;
к выходу в свет готовилась
наша первичная раса:
С мебелью и семейством
вышколенного зверья
так бы и ждать нам тогда дождей
до персикового спаса.

Я постою на морском сквозняке,
обниму телеграфный столб,
надеясь, что гул чужих голосов
былого тепла подбросит,
но если оно и забулькает
в чревах огромных колб,
ветер его разнесёт
с камланием альбатросьим.
И молится целый век
Иоанн Пиночет Второй
о нашем непредставимом
разорванном благополучии;
в итоге, хоть и не стал я
соизмерим с мошкарой,
окно на шестом этаже
поравнивается с тучами.

Где ж моя смелость, чтобы сказать:
да чёрт с ним, с этим окном!
Годы пройдут переселятся души
в каких-нибудь двух опарышей,
ладонь другого мальчишки
нам будет как автодром,
а там уже нам обоим
и пищи хватит, и барышень.
Кстати, оранжевый шар
с надписью 'миру - мир',
в гондоле которого мы
навстречу закату летели,
чтобы никто из нас
не хлопнул в сердцах дверьми,
ножницами на память
мы пополам разделим.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні